phil_fac

Просто идти... и ловить ртом снег :) И радоваться жизни. И радоваться снегу... Это не надо уметь. Это... просто... ведь это ТАК просто))).

Открыла для себя Хармса.



Серов, художник, пошёл на Обводной канал. Зачем он туда пошёл? Покупать резину. Зачем ему резина? Чтобы сделать себе резинку. А зачем ему резинка? А чтобы её растягивать. Вот. Что ещё? А ещё вот что: художник Серов поломал свои часы. Часы хорошо ходили, а он их взял и поломал. Чего ещё? А боле ничего. Ничего, и всЯ тут! И своё поганое рыло куда не надо не суй! Господи помилуй!

Жила-была старушка. Жила, жила и сгорела в печке. Туда ей и дорога! Серов, художник, по крайней мере так рассудил...

Эх! Написать бы ещё, да чернильница куда-то исчезла.

22 октября 1938

В восторге! )

Беги от меня, моя Лола, беги со всех ног!
Ты нашу любовь, идиот, не сберег.
Зачем страдать? Чего-то ждать?
(Люблю). Убью. Тебя. Твою.
Нежно в сердце яд волью.
Люблю, люблю, люблю, ЛюБлю!!!

  Всегда Твоя. Целую. Тьфу...

  16.08.09

 

Без болю. Без бою.
Нарештi – з тобою.
Шукаю взаємнiсть.
Руйную закони.
Я знаю напевне –
Не здамся нiзащо.
Забудь свою стерву, –
Я в сто разiв краща!

  15.08.2009

 

Коли нiхто не бачить, Сонце, буває, гасне. Воно ховається за хмарами i потихеньку стає все менш i менш яскравим... А люди на землi навiть не здогадуються, що в цей момент воно не свiтить. їм здається, що то його просто закрили хмари. А то й не хмари зовсiм. То Сонця сльози. Якi скоро проллються на землю, i ми назвемо їх дощем.

...Сонцю боляче. Сонцю так часто буває боляче. Тому воно гасне. Лише на мить. Люди не встигають цього помiтити. А якби й довше – все одно би не помiтили. Люди надто зайнятi своїми мiзерними справами, аби побачити, як гасне Сонце. Мiж тим, це вiдбувається саме через них. Це люди своїми постiйними сварками, чварами та вiйнами завдають Сонцю болю, тому воно плаче. Або й зовсiм гасне. Тiльки люди не бачать, як гасне Сонце. Вони надто зайнятi своїми мiзерними справами.

18.07.2009

Ніколи
-------нічого
-------------не питай
---------------------у вічності.

Бо вона знає не більше за тебе.

Бо вона збреше тобі, якщо ти спитаєш в неї щось про любов.

Між тим, твої очі варті більшого, ніж просте споглядання голих білих стін.

Ніколи
-------нічого
-------------не питай
---------------------у вічності.



17.07.2009

Закохана.


В голос.


Цієї дівчини.

Любовь, с*ка, - живучая тварь. Никакой алкоголь не может убить любовь. Но один неосторожный поступок вполне способен на это. Одно неосторожное слово. И любовь гаснет на глазах в течение секунды. Потому что происходит переоценка ценностей - обоснованное разочарование в тех качествах человека,за которые вы его когда-то полюбили. Это очень просто. И даже не больно. Только горько.

(Тогда почему ты мне снился сегодня утром - шептал на ушко нежным голосом,что я буду твоей женой?)

(+ все это кажется уже не впервые. Может, она опять, тварь, не умерла?.. Пора бы уже.)

А ви знали, що сьогоднi, виявляється, "День кухонной плиты"?! (на персональнiй сторiнцi в googli у роздiлi "календарь-информер" це можна прочитати). Шо ж ми провтикали вiдсвяткувати-то, а??!!! Як-як... В абнiмку. З плитою. Забухать.

...Дивлюсь я зараз на отой дах i потроху впадаю в стан шоку. Бо починаю розумiти тiки зараз, якi ми були крутi :).

Все почалося як звичайно: пiд вiкнами гуртожитку на гiтарi лабали RHCP, самотня дiвчинка на пiдвiконнi 7 поверху сидiла i спостерiгала, розмiрковуючи про то, чому несправедливе к***ння. Але прийшов в тяжку хвилину друг до неї =). I сказав: "А пiшли-но, phil_fac, ночувати на даху". I погодилась phil_fac. I взяли вони каремати й спальники до них, ключi, мобiльнi телефони й бiльш нiчого. Мiж тим, дванадцята година ночi вже була. Тож ледве встигнувши з гуртожитку злиняти, здивований вахтерки пiймавши погляд на собi, вони на дах почимчикували.

Але ж вилазити там стрьомно було...

...Перше, що я знайшла на даху -  ( =))))))) ) жовтий тенiсний м'ячик з написом "Wilson 1", який можна кидати об стiну, а вiн все одно повертається тобi в руки.

О, Ерленде!!!!!!!!!!! ))))) Ти всюди!!! =)))
(див.-чит. Эрленд Лу "Наивно.Супер")

Нє наа-ада, нiяких презервативiв i битого скла там не було. Як на один з дахiв Троєщини, там було дуже навiть чисто.

Тому ми повлягалися i ну дивитися на зорi.
Iх цеї ночi було мало.
Потiм одна впала, i стало ще менше.

I тодi мiй друг iзрьок:
- Это так круто - ты вроде бы относишься к общаге, но в то же время смотришь на нее со стороны.
- Выход тела из общаги - iдентифiкую нашу трансценденцiю.

А тодi ми говорили... Щось про любов i її, с*ка, бiохiмiчну основу, любов платонiчну як оптимальний варiант (це коли ти зустрiчаєшся з ахуєнно красiвим мальчiком i нiфiга його не хочеш, i ви обоє знаєте, що ваша дружба набагато вища i iнтимнiша за недостойнi гедонiстичнi нахили. - Fox-Kid, respect). ...Щось про бажання й устремлiння, про то, що би хотiлось знати й усвiдомлювати i коли. Про причини iснування i закони цього свiту. Коротше кажучи, всяка така фiлософська балаканина, яка там, на даху самоiснувала у набагато глибшiй формi, нiж викладена тут.

...i чули духiв Троєщини =)).

Ми просто не знали, як пояснити ще незрозумiлий металевий гул, що неперiодично лунав десь iз-звiдкись =).

А потiм ми поснули.
I прокинулись iз першим промiнням сонечка...
Та й давай дрихнуть знов.

Це було атмосферно.

Якось обов'язково повторимо.


З.Ы. ...Коли ми зраночку зайшли в гуртожиток, виявили, шо за нiч там встигли повiсити оголошення, типу: "Охорона має право перевiряти рюкзаки, сумки i т.д. на предмет наявностi в них алкогольних напоїв".
Але в нас з собою алкоголю не було.

Нам i так дурi в головi хватає.

Мысли, мысли... Стисло. Пiзно.
Пусто. Страшно. Больно, слышишь?
Конец света. Фiнiш злету.
Где ты, милый? Нету, нету.
Я ж ще тут - тебе кохаю!
Как же так, не понимаю...
Чим найгiрше заслужила?
Богу чем не угодила?
Мне здесь сложно...
.....А к тебе я, можно?..
Нi? Чому?! :(
В серцi ж свiт. Його - кому?!
Вогонь очей загасять сльози.
Ти мов маяк моїй дорозi..!

______________________________9.06.2009

Не лякайтесь, тут трансвеститiв немає - тут тiки я ;). Фото iнших учасникiв - на http://www.anri.com.ua/fotosy/. Воно того варте! =)


Каммент vkontakti: "Сишиш, 50 копочєк є?))"


Все одно не схожа, нє?


А шо в мене за х*й, вибачте, на футболцi?? Тiки помiтила... =)








Вона рже з того, шо я схожа на пiдлiтка, а не на с понтом реального пацана =))





Фотограф: "Ну ви двi злюки!"


...а це я вже дiвчинка

Карочє, iтогi такови.

1. За концептом клiпа, головним героєм останнього є дiвчинка, що легко перевтiлюється в хлопчика i хлопчик, що легко перевтiлюється в дiвчинку. Факт: моя женственна пика на личико хлопчика аж нiяк не схожа. Це визнали всi. (За характеристикою Карпи, яка бурно й емоцiйно послiдувала одразу ж за тим, як на мене натягли футболку i кепку, я бiльше «схожа на пiдлiтка з американського кiно, який переходить в iншу школу, в якого є улюблений сенбернар, i в якого закоханi всi дiвчатка, бо вiн краще за всiх грає в бейсбол" =) ).

2. В мене виявився найбiльший розмiр грудей з усiх присутнiх (включаючи Карпу), тому в той час, як iншим п'яти дiвчаткам перетягували бюст, i вони ставали плоскi, я лишалася дiвчинкою :). Факт: (за словами дiвчини-iмiджмейкера) «Ну что я могу сказать... Хорошая грудь! Но на мальчика ты с таким размером не тянешь». (Гг, я тодi кажу Карпi: «Iрен, а давай я буду мальчiком з сiськами!» :))))»)

3. За сценарiєм, у який усiх посвятили безпосередньо перед зйомками, Карпа закохується в хлопчика, який потiм, с*ка, виявився дiвчинкою. Яку Карпа з ображеними почуттями холоднокровно вбиває, i її потiм, всю таку прекрасну i вродливу, несуть у гробi. ....!! Знаючи з особистого досвiду, шо негативнi ролi мають тенденцiю втiлюватись в життя (триденна температура 38 i гарячка пiсля головноi ролi в «Одержимiй» влiтку 2008, по-моєму, самi за себе говорять), я була рада, що, врештi-решт, не перемогла. (Кажись. Ще нiчого не вiдомо. Але я сподiваюсь =) ).

Безперечнi плюси:

1. Знайшла двох файних друзiв.
2. Зробила рекламу свого бюсту в ЖЖ :).
3. Зарегилась у базi акторiв для наступних клiпiв Карпи, куди моя нi разу не пацаняча зовнiшнiсть пiдiйде бiльше ).

photo coming soon...

Від кого: Диана Грушецкая <grusheckaya_diana@bigmir.net>   —  зберегти адресу   в білий список
Кому: beta_@i.ua  Отримано: 4.06.2009, 14:49  Тема: Від Карпи


Привіт, вважай, що перший етап кастингу пройдено!
8 червня, в клубі Dokcer*s ABC , що у пасажі, о 11 ранку почнеться друга частина!!!
ми чекаємо на тебе!
(не запізнюйся!!!)

АААААААААААААААААААААААА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
=)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))

порадiйте за мене!!! ))))))))))))))))))))))))))

Ну от я i тут. Знову. Вдруге.

Через необережнi дii з моiм серцем деяких осiб, надовго i без попередження втекла з контакту (лишивши по собi статус "Забийте на то, щоби мене знайти..."). З асi. Зникла з усiх мобiльних номерiв.

Абсолют.
Свобода.

СВОБОДА!!!!!!!! Як писав один iз iнквiзиторiв мого вже згадуваного органу,"це так круто - не боячись, вдивлятися в небо!".

...Вдивлялася. Не боячись. Навiть, стоячи на балконi 7 поверху Троещинського гуртожитку Киево-Могилянськоi академii, вдивляючись у небо, кричала на весь голос. Отак, знаете: "ААААААААААААААААААААААА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!" Мабуть, розбудила усiх сусiдiв. Звiсно, хто ж вранцi кричить...


Свобода вiд тупого контакту.

На четвертий день не витримала.

Зареестр. в ЖЖ.

+: найшла старих друзiв, яких у контактi немае.
Ще один +: тi нещаснi п'ятеро, од яких я втекла (фактично - вiд одного, вiд iнших - пiдсвiдомо-демонстративно). iз 132 друзiв у грьобаному контактi не знайдуть мене i тут.

Сподiваюсь. Хоча ще одне мое нез'являння в ась скорiше призведе до того, що чудо, з яким ми мило там спiлкуемось щовечора, подасть на мене в розшук. Або майже-не-передбачувано чекатиме на мене пiд стiнами Могилянки. Чи гуртожитку. Сподiваюсь :).

Пiти перевiрити, чи шо, список тих, хто намагався менi додзвонитися за цi чотири днi, але так i не додзвонися... Так i зроблю ).