менто(а)лы

Кто на самом деле делает тебя счастливой (-ым)?
Кто-то или ты сам/а, посредством кого-то?

Нижні частоти

Коли холод
обіймає за плечі
сковзає всередину
хапає рукою за серце
так гидко
як малознайомий чоловік
під час сексу цицьки.
Тоді не думай
не смій думати про позитив -
цей екстатичний різновид обману.
Потім залижеш рани.
А зараз дозволь, хай Ніщо
зайде в твою сутність
з'їсть повноту
і вистелить твій епітелій.
Розірви асимптоти.
Чуй нижні частоти.
Існуй.

Отак
ти дізнаєшся
хто ти тут
є.

В соавторстве с любимым Sedrick Edelweiss. Ночное, без ритма, без рифмы, без Y-ков.

Минус на минус дает аутентичность
Но личности остается не так уж и много...
Убери свои губы - откроется смысл.
Плюс немного грубости, с иным оттенком -
было бы мило, если бы серым.
А было ли так, чтоб беспрецедентно?
А надо ли - "смерть без иллюзий"?
Перекраивать время - пожалуй, банальность.
Но как нам иначе понять безысходность?
Разве только дыханием делать намеки...
На льду запотевшем круги рисовать.
Говорить "навсегда" для меня стало скукой:
сосчитала упреки повседневность к любви.
И с тех пор отраженье отвечает оскалом.
Заебись.

8-9.01.2015

Про красу

А що ще я могла йому сказати? "Служити людям, пане, – то високе і благородне заняття. А оскільки на додачу до глибинного щастя, яке Ви, отже, маєте відчувати, надаючи мені послуги з перевезення, оскільки на додачу до цього я ще й плачу Вам українські гривні, то нашій взаємній утісі від такого небанального контакту не має бути меж". Однак сказала я лиш: "Ми так і будемо їхати всю дорогу?" На що Ви, мило затинаючись, продемонстрували вбивчу логіку водія міського маршрутного таксі № 22 (двічі по 11, уже добре), мовляв: "Нас же ніхто не обганяє". Ну що на це можна відповісти?

Утім, потрібних квитків у театрі все одно не виявилося, тож сенс мого спічу з ефектом акселерації (а поїхали ми таки швидше), зрештою, полягав тільки у голубові. Голуб, що його я зустріла біля театру, був мертвий і переміщався у просторі за допомогою пащі собаки, який тримав його тільце паралельно до землі. Пес із хижим, автентичним поглядом, охоплений аурою інстинкту і в передчутті новорічної перспективи смаку сирого вуличного м'яса, рухався із рвучким і диким шармом, пір'я звисало з його рота, хотілося фотографувати. Мабуть, саме тому він так швидко ризикнув перебігти дорогу, що ледь не втрапив під колеса (а голуб був би двічі мертвий), але сильне й пружне тіло пса вчасно граційно смикнулося в інший від автівки бік... Бо краса не має бути зафіксованою.

Алхимия творчества: новый сезон Артбук-мании

reposted by phil_fac
Я наконец с новостями по Артбук-мании. Нас ждет очень плодотворный и творческий год. Старожилы проекта знают, что флешмобы Артбук-мании, это не только рисование, но еще и подарки и сюрпризы, которых мы заготовили в этот раз еще больше :)
Целый год рисования, творчества, открытий, свершений, вдохновения, сюрпризов, подарков, интервью с художниками, мастер-классов, путешествий и общения - присоединяйтесь!
Предыдущие курсы и статьи можно посмотреть по тэгу артбук-мания.
Курс рассчитан на людей с любой художественной подготовкой. Даже если вы никогда до этого не рисовали, но всегда хотелось попробовать - это отличный повод начать в хорошей компании.
Давайте творить!

Артбук-мания
подробностиCollapse )

воскресенье, вечер.

А где-то в параллельной реальности я сейчас бухаю с дверью.
Ведь не зря написалось:

"До дна дверь"

вместо "одна дверь".

Запятую лишь где-то пробухали. Вместе.
  • Current Music: John Legend – Who Did That to You?

My favourite things

Дозволила собі розкіш вирішувати самостійно. Почала з дрібниць, однак ефект - як начебто я долями керую. Happy.

Стаю жорсткішою. Happy.

А 29 червня, знаєш, у мене, можливо, було зачате дитя. А може ні. Nobody knows. Ті пігулки екстреної дії - як кіт Шрьодінгера. Краще не думати.

Від нього. Хоч ми й любилися як завгодно, окрім взаємодії прямої дії. Отака штука життя.

Чи є щось реальніше, аніж ілюзія? (с)

smsv

Кожне моє і твоє "пробач" -
Як використаний г**дон.
Не краще і не гірше.
Несе у собі стільки ж сенсу.
І таке ж огидне на дотик всередині й зовні те,
Що було задумано
Як прекрасне.

молекула, що возомніла себе королєвой

Знаєш, щоразу, коли я отак забиваюся в куточок на день-два, не виходжу з дому, не мию волосся, не беру слухавку, відчуваючи складнощі у спілкуванні з людьми аудіально і візуально, коли я розчинена, стерта, опала і безтілесна, я думаю, що цей черговий crash - не випадковість. Просто ти знову, дівчинко, замовила надто високі обороти, затіяла небезпечну гру, надумала тягатися з тими, з ким тобі не під силу. Зрозуміло що рано чи пізно маховик тебе знесе, відрізавши пальці, і відкине щосили в куток, де ти шмякнешся, сповзеш по стіні і ще кілька днів лежатимеш безславною ганчіркою. Так і треба тобі, мала. Не твій левел, не твій.

седжвік

Зірвалася з дачі, не дочекалася сімейних шашликів - навіть бабуся за 100 км приїхала.
До того - задумалася, заснула, задепресувала. І він пише в цей момент.
Зірвалася.
БЦ.
На залізничний вокзал - міст, міст через колії - краса, люблю, романтика! Одна. Ментолові. Посеред моста, дивитися вдалечінь.
Курити.
Підходить один - "зустрічаєте потяги?"
- Ага.
- Кудись їдете?
- Так...
- А як дівчину звати?
- Саша.
- Красиве ім'я.
- Та...
Постояли, покурили.
Посиділа на сходах. Потяги....
Квиток візьму у вт.
Вдома. Вино. Сама. Денег - ноль. Секса - ноль. В комнате цветных пелерин і я помру від застуди.
Це не може довго тривати?
С*ка, шо ж ти такий енергозатратний.
Прибрала поліаморі і вільні стосунки.
Я тепер моно.
Моно-Еді.